Nowadays, reality of an ordinary person is reduced to the constant flow of routine regularly interspersed with weekends. In these conditions, a summer vacation becomes something fundamentally bigger than just a break – it is a tremendous occasion, a long awaited chance to break the vicious circle of commonness and boredom; and mostly – on vacation you would endeavor to be whomever you like to – even yourself.
In fact, the photographed motels aim to demolish any manifestation of dissent. Among the wildest natural splendor, you still have to remain in a tiny cell, detached from your true environment. At this point “natural - cultural” dichotomy escalates to the top: these shacks are genuine oases in the middle of nowhere and we crave these “fragments of civilization”. We head to the coasts looking for liberation but end up in conventional cells imitating our home environment as much as possible, although this is quite paradoxical. Therefore, these photographs depict a vacation not as just a purchase of services but as a social contract, liberty in exchange for safety. Perhaps this is why the rooms of vacationers sometimes resemble prison cells.
The pictures are covered with emulsion of flowers (specifically with roses, marigolds and acacia blossom) which creates an additional filter of saturated pink, amber and grey; just as we tend to romanticize our experience of living in a monotonous concrete box for “7 days and 6 nights”.
However, vacation is about something more than just living an illusion. It is about an intuitive understanding that when you return in a year or 5 years you will always find this place unchanged and contradicting to everything natural. Therefore, the colors eloquently tell us - the vacations are brief yet constant.
Anna Hrynkiv,
Cultural Studies major at National University Ostroh Academy
Cultural Studies major at National University Ostroh Academy
Сьогодні реальність звичайної людини зведена до постійного потоку рутини, лише зрідка розбавленої вихідними днями. В таких умовах літній відпочинок стає чимось фундаментально більшим, ніж просто відпустка – це грандіозна подія, довгоочікуваний шанс розірвати замкнене коло посередності та нудьги; але найбільше – на відпочинку ви можете бути ким-завгодно – навіть самим собою.
Насправді ж, сфотографовані мотелі спрямовані на нівелювання будь-якого прояву інакшості. Посеред диких ландшафтів ви все ще змушені залишатись у крихітній клітці, відірвані від свого істинного середовища. В цей момент дихотомія «природне-культурне»загострюється до межі: ці хижі є справжніми оазами посеред пустелі і ми прагнемо саме цих «уламків цивілізації». Ми вирушаємо до узбережжя в пошуках звільнення, але опиняємося у конвенціональних комірках, що імітують наше домашнє середовище настільки, наскільки це можливо, хоч це і парадоксально. Таким чином, ці знімки відображають відпустку не просто як покупку послуг, але як соціальну угоду: свобода в обмін на безпеку. Можливо, саме тому номери відпочивальників в певні моменти нагадують камери для ув’язнення.
Знімки вкриті емульсією з квітів (а саме троянд, чорнобривців та цвітіння акацій), що створює додатковий фільтр насиченого бурштинового, сірого та рожевого кольорів, що цілком імітує те, як ми схильні романтизувати свій досвід проживання у одноманітних бетонних коробках «7 днів і 6 ночей».
Однак, відпочинок – це про щось більше, ніж просто життя в ілюзії. Це про інтуїтивне розуміння, що коли ви повернетесь сюди за рік чи за 5 років – це місце залишиться таким же незмінним та суперечливим стосовно усього природного, що є на Землі. Відтак і забарвлення зображень є промовисто заявляє нам – вакації короткотривалі, але сталі.
Анна Гриньків,
Культурологія, Національний університет ''Острозька Академія''
Культурологія, Національний університет ''Острозька Академія''
